<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<?xml-stylesheet href="http://feeds.feedburner.com/~d/styles/rss2full.xsl" type="text/xsl" media="screen"?><?xml-stylesheet href="http://feeds.feedburner.com/~d/styles/itemcontent.css" type="text/css" media="screen"?><rss xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:creativeCommons="http://backend.userland.com/creativeCommonsRssModule" xmlns:feedburner="http://rssnamespace.org/feedburner/ext/1.0" version="2.0">

<channel>
	<title>Traverse Team</title>
	
	<link>http://traverse-team.info</link>
	<description>Команда Траверс и ее друзья</description>
	<pubDate>Sun, 30 Nov 2008 20:46:37 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.6.3</generator>
	<language>en</language>
			<creativeCommons:license>http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/</creativeCommons:license><atom10:link xmlns:atom10="http://www.w3.org/2005/Atom" rel="self" href="http://feeds.feedburner.com/traverse-team" type="application/rss+xml" /><feedburner:emailServiceId>1873539</feedburner:emailServiceId><feedburner:feedburnerHostname>http://www.feedburner.com</feedburner:feedburnerHostname><item>
		<title>Проверка</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/470595699/831</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/831#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 30 Nov 2008 19:46:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrl-d</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Креатив]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=831</guid>
		<description><![CDATA[
Когда отправляюсь в путь, я никогда не надеюсь на «авось», то есть на помощь других людей. Продукты, снаряжение, одежду, аптечку подбираю таким образом, чтоб быть целиком автономной, ни от кого и ни в каких ситуациях не зависеть. За мою, хоть и не очень продолжительную, но богатую яркими событиями жизнь я много раз убеждалась в том, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://traverse-team.info/wp-content/uploads/2008/11/f481089d.jpg"><img src="http://traverse-team.info/wp-content/uploads/2008/11/f481089d-tm.jpg" width="150" height="126" alt="F481089D" class="wpi_img_left" /></a></p>
<p>Когда отправляюсь в путь, я никогда не надеюсь на «авось», то есть на помощь других людей. Продукты, снаряжение, одежду, аптечку подбираю таким образом, чтоб быть целиком автономной, ни от кого и ни в каких ситуациях не зависеть. За мою, хоть и не очень продолжительную, но богатую яркими событиями жизнь я много раз убеждалась в том, что ДРУГИЕ могут предать, подвести, ошибиться, в конце концов просто не суметь (или не захотеть) тебе помочь. Распоследнее дело опираться на палку, которая на безымянной высоте может попросту согнуться. Главное не согнуться самой. Это именно то, что ОТ МЕНЯ зависит. Все остальное – в руках Бога.</p>
<p><img src="http://traverse-team.info/wp-content/uploads/2008/11/174c7d73.jpg" width="480" height="360" alt="174C7D73" style="float:left; border:1px #000000 inset;" /></p>
<p>Проверка</p>
<p><a href="http://traverse-team.info/wp-content/uploads/2008/11/2a1aaf8c.jpg"><img src="http://traverse-team.info/wp-content/uploads/2008/11/2a1aaf8c-tm.jpg" width="116" height="100" alt="2A1AAF8C" /></a></p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/470595699" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/831/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/831</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>Вяжем узлы</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/469256840/825</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/825#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 29 Nov 2008 11:52:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator>ctrl-d</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Альпинизм]]></category>

		<category><![CDATA[Учебник]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=825</guid>
		<description><![CDATA[Спасибо Trif&#8217;у за ссылку. На сайте &#8220;Animated knots by Grog&#8217;s&#8221; подробно и в виде анимационных пошаговых иллюстраций рассказывается о вязании различных узлов. Чрезвычайно рекомендую - очень доступно и понятно расписано.
Про узлы на русском (Nick_K): MUzel.
]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/knots.png" title="knots.png" /><p>Спасибо <a href="http://climb.at.ua/">Trif&#8217;у</a> за ссылку. На сайте <a href="http://www.animatedknots.com/indexclimbing.php?LogoImage=LogoGrog.jpg&#038;Website=www.animatedknots.com">&#8220;Animated knots by Grog&#8217;s&#8221;</a> подробно и в виде анимационных пошаговых иллюстраций рассказывается о вязании различных узлов. Чрезвычайно рекомендую - очень доступно и понятно расписано.</p>
<p>Про узлы на русском (Nick_K): <a href="http://www.muzel.ru">MUzel</a>.</p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/469256840" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/825/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/825</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>По следам стихийного бедствия. Часть 25. Спасайте, кто может!</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/469140724/809</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/809#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 29 Nov 2008 07:57:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator>IvOlga</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Треккинг]]></category>

		<category><![CDATA[Карпаты]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=809</guid>
		<description><![CDATA[Автор: IvOlga. Связаться лично с IvOlga можно через форму обратной связи.
Фотографии размещены в фотогалерее.
Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;: части 1 - 14, часть 15, часть 16, часть 17, часть 18, часть 19, часть 20, часть 21, часть 22, часть 23, часть 24, часть 25.
В этот самый  момент я увидела… не поверила своим глазам… ЭТО [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/ostories-25.jpg" title="ostories-25.jpg" /><p align="justify"><strong>Автор:</strong> <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">IvOlga</a>. Связаться лично с IvOlga можно через <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">форму обратной связи</a>.<br />
<strong>Фотографии</strong> размещены в <a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=16783">фотогалерее</a>.<br />
<strong>Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;:</strong> <a href="http://traverse-team.info/archives/496">части 1 - 14</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/673">часть 15</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/681">часть 16</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/712">часть 17</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/735">часть 18</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/748">часть 19</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/752">часть 20</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/760">часть 21</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/801">часть 22</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/805">часть 23</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/807">часть 24</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/809">часть 25</a>.</p>
<p>В этот самый  момент я увидела… не поверила своим глазам… ЭТО БЫЛИ ЛЮДИ, идущие  мимо  «моей горы». Да, да!</p>
<p>Когда отправляюсь в путь, я никогда не надеюсь на «авось», то есть на  помощь других  людей. Продукты, снаряжение, одежду, аптечку подбираю таким образом, чтоб быть целиком автономной, ни от кого  и ни в каких ситуациях   не зависеть. За мою, хоть и не очень продолжительную, но богатую  яркими событиями  жизнь я много раз убеждалась в том, что ДРУГИЕ  могут  предать, подвести,  ошибиться, в конце  концов просто не суметь (или не захотеть) тебе  помочь.  Распоследнее дело опираться на палку, которая  на безымянной высоте может попросту согнуться. Главное не согнуться самой. Это именно то, что ОТ МЕНЯ  зависит. Все остальное – в руках Бога.</p>
<p>Видимо, эти руки и вытолкали  на    тропу под Безімянной   трех туристов с тем самым псом, с которым я не смогла познакомиться у Несамовытого.</p>
<p>Один из них впоследствии оказался неким  Сашей  из Киева. Он (тогда еще безымянный для меня)  заинтересовался, правильной ли они дорогой идут на  спортивную базу «Заросляк». Я просто опешила от этого вопроса. Тут человек, ;) можно сказать, с жизнью прощается ;), а у них какой-то Заросляк на уме ;))))</p>
<p>&mdash; Спустите меня сначала вниз, - потом скажу! – ответила я. (кстати,   спустившись вниз, я сказала «не знаю» ;))) )</p>
<p>Видимо, мой вид не был столь  отчаянным  и  безнадежным,  так что парень недоверчиво переспросил:</p>
<p>&mdash; Вы что, слезть не можете? А без рюкзака?</p>
<p>&mdash; Без рюкзака попробую…</p>
<p>&mdash; Слезайте, а я  спущу ваш рюкзак.</p>
<p>Самый дурацкий участок пути был  уже пройден, а без рюкзака у меня высвободились крылья. Поймала себя  и на том, что присутствие  еще одного человека, включение его в ситуацию,  меня  по-хорошему встряхнуло. Если что, ;) будет кому   перевязать  мои раны ;))))))</p>
<p>Кажется,   этот парень скалолаз.  Спустившись вниз, он сказал: «До вершины я бы, конечно, добрался, но с таким рюкзаком… Нет!».</p>
<p>Я решила вернуться  назад, к горе Туркул и идти знакомым мне маршрутом  по хребту.  О сердце как таковом   быстро забываешь, когда  перед тобой маячит перспектива  множественных переломов, несовместимых с жизнью ;) . По логике вещей  вернуться назад  было не сложно (обычно выход бывает там, где был вход), но… не тут-то было.  После  пережитого шока я вообще потеряла тропу, по которой сюда пришла. Саша показал мне ту, по которой    пришли  они, но  эта стежка-дорожка  заходила в заросли   карликовой сосны и там  терялась. Можно было, конечно, попробовать   ее отыскать, но  безымянная высота  начисто отбила у меня желание   прокладывать  маршрут методом проб и ошибок.  К тому же я была еще в несколько неадекватном  состоянии, в каком-то третьем измерении вне времени и пространства. Решила, что лимит  экстрима уже исчерпан.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17593" title="142"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17593&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="300" id="IFid3" class="ImageFrame_none" alt="142"/></a></div>
<p><small>* Карликовая состна. Она же альпийка. Она же жереп. По-чукотски стланник</small></p>
<p>Я вернулась под безымянку.  Ребята все еще топтались у маленького (тоже безымянного)  озерца под высотой. Они решила сделать здесь привал, перекусить, ополоснуться и лишь потом двигать дальше.   Надеялись, что  за время  их отдыха появиться кто-то сведущий и покажет дорогу.</p>
<p>Я была в полной растерянности. Самое правильное в этой ситуации -  поставить палатку и  провести здесь  остаток дня, чтобы придти в себя. Но  перед выходом на маршрут я сморозила глупость.  СМС-кой  предупредила   метеорологов:  «Иду к Несамовытому, переночую у озера, завтра  буду у  вас».  Сделала я это из этических соображений, так как  на точках, где  мужчины подолгу  пребывают без женщин, обычно  страшный бардак, а порой  и  нехилые попойки.  Зачем их смущать, я же не КРУ и не налоговая инспекция, сила которых  - во внезапности.  ;) Моя сила в моей слаДости. Хочу стать  приятным собеседником и желанной гостьей :)…</p>
<p>И вот теперь  «этические соображения»  мне же самой перекрыли кислород. Ведь я  вне зоны мобильной досягаемости, не могу сообщить об изменении своих планов.  Потому должна  идти…</p>
<p>В тяжких раздумьях ;)   я опустилась  на землю, чтобы перевести дух и принять какое-то решение.  В  этот момент я увидела того самого пса, который на озере облаял  лошадей. Он радостно подбежал ко мне и ткнулся носом мне в плечо, доверчиво замахав хвостом.  Сразу разрешил себя  погладить и даже обнять.</p>
<p>&mdash; Увязался за нами  на горе Петрос, -  объяснил   Саша. – Потом   мы вместе  взошли на Говерлу,  дошел и  до Несамовытого.  Так что  мы дали ему имя Петрос Говерлович Несамовытый.</p>
<p>Я позвала: «Петрос, Петрос!». Откликается!</p>
<p>Позже разные люди рассказывали мне, что именно этого пса видели  в разных уголках  Черногорского хребта и с разными группами. Видимо, ему нравится  шарахаться по горам, он любит  компании и общение, но при этом предпочитает оставаться  независимым, не до конца прирученным. Вот  почему мы с ним так быстро нашли общий язык. ;)  Гав!</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17595" title="143"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17595&amp;g2_serialNumber=1" width="300" height="400" id="IFid4" class="ImageFrame_none" alt="143"/></a></div>
<p><small>* Независимая единоличница)</small></p>
<p>В какой-то момент нашего общения  Петрос Говерлович встрепенулся и  бросился  по направлению к альпийке.   Он так яростно облаял  тех, кто оттуда выходил, что я  даже опешила – после такой-то ласковости!  Из  жерепа вышло несколько мужчин. По размеру их  рюкзаков и отсутствию  кариматов  (ковриков под спальник), обычно пристегиваемых  снаружи к рюкзаку,   я поняла, что  эти люди  идут радиальным маршрутом, то есть  недалеким, без ночевки.</p>
<p>&mdash; Вот сейчас  я спрошу, куда они путь держат, - в шутку сказала я  ребятам, - а они ответят: «На метеостанцию». Мечты идиота…</p>
<p>Мы все засмеялись.</p>
<p>Пса мы быстро угомонили,   поздоровались с прохожими и спросили,  ведет ли тропка,    от безымянного озерца на  Заросляк.  Мужчины ответили утвердительно.</p>
<p>&mdash; А мне бы на метеостанцию… - робко добавила  я.</p>
<p>&mdash; Идите с нами, мы как раз    будем мимо проходить, доведем.</p>
<p>&mdash; Есть Бог на свете! – несдержанно  вскрикнула  я.</p>
<p>&mdash; А вы сомневались! – ответил один  из  мужчин.</p>
<p>Потом они рассказали мне, что собирались  идти совсем другим путем. «Непонятно почему»    вдруг решили изменить маршрут и пойти  мимо безымянной.</p>
<p>Мне все понятно :).</p>
<p>А вам?</p>
<p><i><strong>(продолжение следует)</strong></i></p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/469140724" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/809/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/809</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>По следам стихийного бедствия. Часть 24. Ёлки-палки</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/468104829/807</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/807#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 28 Nov 2008 07:57:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator>IvOlga</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Треккинг]]></category>

		<category><![CDATA[Карпаты]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=807</guid>
		<description><![CDATA[Автор: IvOlga. Связаться лично с IvOlga можно через форму обратной связи.
Фотографии размещены в фотогалерее.
Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;: части 1 - 14, часть 15, часть 16, часть 17, часть 18, часть 19, часть 20, часть 21, часть 22, часть 23, часть 24.
Ну да, материал называется «По следам стихийного бедствия»,  и мои собственные бедствия здесь, [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/ostories-24.jpg" title="ostories-24.jpg" /><p align="justify"><strong>Автор:</strong> <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">IvOlga</a>. Связаться лично с IvOlga можно через <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">форму обратной связи</a>.<br />
<strong>Фотографии</strong> размещены в <a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=16783">фотогалерее</a>.<br />
<strong>Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;:</strong> <a href="http://traverse-team.info/archives/496">части 1 - 14</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/673">часть 15</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/681">часть 16</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/712">часть 17</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/735">часть 18</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/748">часть 19</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/752">часть 20</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/760">часть 21</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/801">часть 22</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/805">часть 23</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/807">часть 24</a>.</p>
<p>Ну да, материал называется «По следам стихийного бедствия»,  и мои собственные бедствия здесь, вроде бы, ни к чему. Я попала в них не из-за природных катаклизмов,  а по собственной дурости, начисто забыв о технике безопасности в горах. Есть немало журналистов, которые в подобных ситуациях  гибнут. В этом нет героизма. Ни  один газетный, радио, телевизионный  или киношный материал не стоит человеческой жизни. Ведь то, что мы пишем и снимаем, читатели, слушатели, зрители    забудут  довольно быстро. Как и нас самих. Только в сердцах    близких  нам людей  никогда не заживет рана от потери. Никогда.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17589" title="140"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17589&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="300" id="IFid7" class="ImageFrame_none" alt="140"/></a></div>
<p><small>* Через тернии – к вершинам</small></p>
<p>И все-таки… Почему же мы «премся»? Азарт увидеть и зафиксировать то, что не видели другие?  Желание внести свой  (посильный  для нас)  вклад в общее дело?  Творческий раж, который не всегда можно обуздать? Возможно. У каждого это – свое, потому обо всех не берусь судить. И стоит ли это раскладывать по полочкам? Имеет ли значение  для, скажем, больного человека, из каких мотивов его врач вылечил? Лишь бы вылечил. И вы, читая тот или иной материал (например, из горячих точек), разве отвлекаетесь на мысли о том, зачем журналисту  было рисковать своей жизнью?  Ведь  его главная  цель  достигнута. ВЫ  ПОЛУЧИЛИ  ИНФОРМАЦИЮ.   Но почему  -  такой ценой?</p>
<p>Все очень просто. Спасатели, которые  делают свое дело  (скажем, во время стихийного бедствия), заняты именно  этим делом – спасением. Максимальная концентрация на задаче. Все, что с ней не связано, -   лишнее,  оно только отвлекает от главного. Тот же, кому предстоит освещать  события в СМИ или   показать их  в кино, должен  подмечать детали,    нюансы,  собирать информацию со всех сторон. То есть   сконцентрироваться именно на этой задаче.  Опытные спасатели (скажем,  во время  наводнения)   так концентрируются на свом деле  (на спасении), что  просто не замечают «лишнего».  Опытные   журналисты  так порой концентрируются на «лишнем», что забывают  о самоспасении.</p>
<p>Конечно,  в идеале  люди,  пишущие  об экстремальных  ситуациях,  должны  иметь хорошую спортивную и  теоретическую подготовку.  Но таких у нас немного. Экстремальных ситуаций куда больше…</p>
<p>Склоняю голову перед  Василем Кобылюком, отважным и опытным спасателем, который, кроме своей основной деятельности (немало людей благодаря этому человеку, остались в живых в весьма сложных  обстоятельствах),   еще и ухитряется  писать  чудесные статьи  для сайта <a href="http://www.karpaty.com.ua">karpaty.com.ua</a>. Они многим    помогли   избежать тех дурацких  ситуаций, в которые попала я.  Эти материалы   всегда с удовольствием читаю, но…</p>
<p>Панэ Васылю, простите меня…</p>
<p>Итак, я зависаю на  безымянной высоте с 20-килограмовым  рюкзаком, взрывоопасным баллоном, из  которого уже,  понятно,    не успею  выпустить газ…  Пяткой  кроссовки  стараюсь вырубить нечто наподобие ступеньки, углубления в каменистой почве. Носки опираются  на  металлические палки, которые я  втыкаю впереди себя в склон.  Но одна из палок  гнется… Мы с рюкзаком – 65+20=85 кг. Она нас не выдерживает…</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17591" title="141"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17591&amp;g2_serialNumber=1" width="229" height="279" id="IFid8" class="ImageFrame_none" alt="141"/></a></div>
<p><small>* Рюкзак мой – враг мой…</small></p>
<p>Я переношу опору на правую ногу и   выпрямляю левую   палку… Через какое-то время она опять гнется…Интересно, сколько  выравниваний  выдержит?</p>
<p>Кстати, о палках.  Когда покупала  их в магазине туристического снаряжения, выбрала те, что подешевле. Все-таки не палатка, не спальник.  На них я просто  должна была опираться в пути. В свой первый  карпатский поход  я вообще не брала никаких палок. Во второй  опиралась на деревянную клюку, которую подобрала где-то в лесу… Металлические палки я увидела у  чехов и поляков. Еще подумала  «форсят ребята!».  Но потом поняла -    так  легче переходить  водный  источник – ручеек или  неглубокую речушку – по камешкам или бревну.  Дополнительная опора.  С палками легче спускаться (притормаживают) да и подниматься  (переносишь на них вес тела). К тому же у  чукчей я научилась  с помощью  палок давать отдых спине, пропуская их через отведенные  назад и согнутые в локтях руки. И -  уже моя придумка, хотя, может,   и другие так делают! -   палки  немного ослабляют  давление  рюкзака на уставшие плечи. Чтобы дать им передых,  поддерживаю     рюкзак  сзади-снизу . Тогда нагрузка идет не на плечи, а на руки, которые   во время продвижения не устают.</p>
<p>Итак, я выбрала в магазине самые дешевые палки и заплатила за них.  Но продавец  отсоветовал:  «Этих вам хватит на один сезон». Предложил  взять другие.  Другие были дороже, но, подумав, я все-таки  послушалась.  Что было бы, если б не послушалась?  Выдержали бы меня с  рюкзаком  те, которые «на один сезон»? Если даже те,  что на больше,   выдерживают едва-едва…</p>
<p>Экономия  денег  на снаряжении могла мне очень дорого стоить…</p>
<p>Все эти соображения  пришли  в голову  потом. На  безымянной высоте  ни одной лишней мысли меня не посетило.  Просто поставила им заслон. «Я подумаю об этом завтра» - сказала бы Скарлет. Забегая вперед, замечу, что -  и завтра, и послезавтра…</p>
<p>Еще  несколько дней,   мысленно возвращаясь  к тем  жутким минутам на безымянной высоте,  я  ловила в себе чувство страха, даже ужаса.  Не прогоняла,  дала ему развернуться  и  постепенно  угаснуть.    Мне нужно было все это пережить заново и до конца, чтобы  не развилась фобия. Там, на  горе, я не могла себе позволить выпустить свои эмоции наружу. Иначе бы сорвалась.</p>
<p>Итак,  я передвигалась сантиметр за сантиметром,  наступая на основание  ввинченной в почву  одной надежной палки и  поддерживая  равновесие второй (ненадежной). Продвинувшись  на чуть-чуть, перетягивала к себе   за лямки  рюкзак.  Смогу ли при такой «цыганочке с выходом»   спуститься   вниз? Спуститься, а не скатиться  с  ускорением.</p>
<p><i><strong>(продолжение следует)</strong></i></p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/468104829" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/807/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/807</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>По следам стихийного бедствия. Часть 23. С бомбой за пазухой</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/467058696/805</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/805#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 27 Nov 2008 07:54:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator>IvOlga</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Треккинг]]></category>

		<category><![CDATA[Карпаты]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=805</guid>
		<description><![CDATA[Автор: IvOlga. Связаться лично с IvOlga можно через форму обратной связи.
Фотографии размещены в фотогалерее.
Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;: части 1 - 14, часть 15, часть 16, часть 17, часть 18, часть 19, часть 20, часть 21, часть 22, часть 23.
Итак, я зависла на уходящей из-под ног безымянной высоте. И в голове  моей -  [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/ostories-23.jpg" title="ostories-23.jpg" /><p align="justify"><strong>Автор:</strong> <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">IvOlga</a>. Связаться лично с IvOlga можно через <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">форму обратной связи</a>.<br />
<strong>Фотографии</strong> размещены в <a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=16783">фотогалерее</a>.<br />
<strong>Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;:</strong> <a href="http://traverse-team.info/archives/496">части 1 - 14</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/673">часть 15</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/681">часть 16</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/712">часть 17</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/735">часть 18</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/748">часть 19</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/752">часть 20</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/760">часть 21</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/801">часть 22</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/805">часть 23</a>.</p>
<p>Итак, я зависла на уходящей из-под ног безымянной высоте. И в голове  моей -  пастух Кристиан Раймон, тоже не имеющий   скалолазной снаряги и, скорее всего, не владеющий  навыками самоспасения.  Но у него была мобилка!</p>
<p>Кстати, она есть и у меня…</p>
<p>Даже не знаю, что меня сподвигло   взяться за  телефон. Уж за мной-то вертолет не пришлют, это точно!  И даже  к спасателям  я не позвоню (хотя   в поход взяла   их номер  телефона – вдруг КОМУ-ТО  понадобится).  Представляю себе  глаза Василя  Кобылюка: «Я ж попереджав!» (предупреждал)…</p>
<p>Да,  каждый раз,  встречая меня в горах одну,  верховинский  спасатель  № 1,  отговаривал   меня  от сольных  походов. Увещевал, напоминал о всяких  реальных опасностях, которые могут встретиться на пути (рэкетиры, травма, погодные катаклизмы и, наконец,  отсутствие на некоторых  участках маршрута мобильной связи).  Так что уж его-то вряд ли   позвала бы на помощь. Разве что сделала бы  «звонок другу»,  например, к скалолазу Паше, чтобы услышать: «Ты справишься, соберись, делай то и то».</p>
<p>Осторожно, чтобы не сорваться  вниз от неловкого движения  и  смещения рюкзака, вынимаю мобилку.</p>
<p>Ну да… Это то, о чем предупреждал  пан Васыль…</p>
<p>Связи нет. Ни кубика.  «Ладно, успокаиваю себя я, - она бы тебе  все равно не помогла».</p>
<p>Да,  у меня возможностей  меньше, чем у  пастуху  Кристиана  Раймонса… ;)</p>
<p>Мысль о пастухе каким-то озарением превращается   в  мысль о Пастыре. Ну да! Это единственный,  Кто слышит меня безо всякой мобилки,  и связь с Ним всегда есть. Линия, которая никогда не бывает занята или перегружена.  Он видит мою ситуацию  с недосягаемой   высоты. И я посылаю туда сигнал. Короткий но четкий.</p>
<p>Мой SOS услышан.</p>
<p>Мысль работает  в обычном режиме, без паники,   еще   конкретнее, чем обычно. Я вспоминаю статью моего приятеля Sure (Шуры), которая называется  «Снежный плен». Это рассказ  о том, как  они с другом  оказались в сложной ситуации в зимних (!) Карпатах, остались без пищи, палатки и спальников.  Двое  обессиленных парней  тогда  все-таки выбрались из плена!    В статье была  одна фраза, за которую я,  читая,  почему-то (почему-то…) зацепилась…  О том, как  его друг, сорвавшись с какой-то из гор,  «зарубался». Я переспросила тогда  Шуру  про это «зарубался». Получив ответ, - стала уточнять. Я так зарубилась на этом слове, что  не могла отпустить его, это слово,  от себя,  пока не поняла до конца   смысл. После объяснения Sure  еще и полезла в справочник «1000+1 совет туристу. Школа выживания» в главу «Страховка и самозадержание». Нашла там рисунок, прочла текст…</p>
<p>В общем,   случай   не совсем  мой. Там описано самозадержание на снегу. «Если покатился вниз, надо стремиться сразу перевернуться на живот, головой вверх, и задерживаться палкой в положении лежа». То есть вонзать ее штычек в снег, как бы цепляясь за него.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17585" title="138"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17585&amp;g2_serialNumber=1" width="336" height="343" id="IFid11" class="ImageFrame_none" alt="138"/></a></div>
<p>Да, случай не мой, но сам ПРИНЦИП…  Зарубиться штыком палки…</p>
<p>Зарубиться в каменистую почву безымянной высоты не просто, но можно.  Вонзаю штычки и ввинчиваю их в землю. Потом наступаю на их основание, как на ступеньку. И так удается сделать   маленький шажок в сторону.   Я вижу цель – еще не окончательную, а промежуточную. Это небольшое  углубление в  горЕ,  выемка, где можно остановиться и перевести дух.  Сантиметр за сантиметром  продвигаюсь к ней…</p>
<p>Фух, кажется,  земля  уже не уходит из под ног. Наконец  можно остановиться и снять с себя лишнее.</p>
<p>Да, мне нужно   сбросить вниз рюкзак. Налегке   будет проще спускаться.  Осторожно высвобождаю лямки, вынимаю  мобилку, фотоаппарат,  диктофон и кладу их за пазуху, чтобы не разбились при падении. Еще достаю из аптечки вату и бинт – будет,  чем оказать себе первую помощь  если поломаюсь  при падении, упав далеко от рюкзака.  Вздыхаю с облегчением. Уже  собираюсь с силой оттолкнуть от себя  20-килограмовый груз… Но вдруг вспоминаю… Мама дорогая!.. Что было бы, если б я не вспомнила?..</p>
<p>Когда я,  еще в Дземброне,  укладывала свой рюкзак,  Маричка,  увидев, что беру с собой   газовый  баллон для примуса, воскликнула: «Ого! Бомбу с собой несешь…» Я тогда весело засмеялась. Примус очень выручает  меня в дождливую погоду и в тех заповедных местах, где запрещено рубить альпийку.  Как здорово под шум ливня разжечь прямо в  палатке огонь  и чаевничать, размышляя о вечном…</p>
<p>А вот теперь не здорово. Совсем.  На баллончике черным  по белому   написано: «Беречь от ударов». Взрывоопасно. Что если при падении рюкзака (его ударе о камни внизу) произойдет взрыв? Мало того, что сгорит  сам рюкзак с палаткой и спальником, сгорит вся окружающая среда. Ведь сушь  и жара стоит неимоверная.  Достаточно искры…</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17587" title="139"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17587&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="281" id="IFid12" class="ImageFrame_none" alt="139"/></a></div>
<p>Сразу вспомнила, как туристы  в Крыму  сожгли  огромные  участки  леса. А в энциклопедии Андрея Ильина  описывается случай, когда заблудившиеся в тайге  люди, чтобы их заметил самолет, подожгли  деревья. Их заметили. С самолета сбросили пожарный десант. Только через неделю удалось остановить огонь. В итоге сгорели несколько сотен гектаров леса и расположенная там  небольшая деревня, погибли тысячи животных, несколько пожарных получили сильнейшие ожоги. Один  расстался с жизнью.</p>
<p>Туристы, конечно, спаслись. Но такой ценой мне спасение не нужно…</p>
<p>Я вынимаю баллон и пытаюсь и его  затолкать   за пазуху.</p>
<p>Но… Если со склона сорвусь я? Если  стукнусь об  острые камни той самой пазухой, в которой  лежит баллон?..</p>
<p>Веселенькая ситуация…</p>
<p>Остается один  выход.  По крайней мере, единственный, который я реально вижу.  Выпустить из емкости  газ.</p>
<p>Все движения  стараюсь делать плавно, без рывков.  Достаю примус, подсоединяю его к   баллону, нажимаю на «курок». В нос ударяет  запах  изобутана? Пропана? Бутана?   Но так медленно он выходит… И так же медленно я начинаю сползать…</p>
<p><i><strong>(продолжение следует)</strong></i></p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/467058696" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/805/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/805</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>По следам стихийного бедствия. Часть 22. Вляпалась</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/466508118/801</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/801#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Nov 2008 18:52:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator>IvOlga</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Треккинг]]></category>

		<category><![CDATA[Карпаты]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=801</guid>
		<description><![CDATA[Автор: IvOlga. Связаться лично с IvOlga можно через форму обратной связи.
Фотографии размещены в фотогалерее.
Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;: части 1 - 14, часть 15, часть 16, часть 17, часть 18, часть 19, часть 20, часть 21, часть 22.
Настало утро. И я жива. Это радует. По крайней мере,  меня.  Обещаю  беречь себя,  [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/ostories-22.jpg" title="ostories-22.jpg" /><p align="justify"><strong>Автор:</strong> <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">IvOlga</a>. Связаться лично с IvOlga можно через <a href="http://traverse-team.info/about/userinfo-ivolga">форму обратной связи</a>.<br />
<strong>Фотографии</strong> размещены в <a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=16783">фотогалерее</a>.<br />
<strong>Серия &#8220;По следам стихийного бедствия&#8221;:</strong> <a href="http://traverse-team.info/archives/496">части 1 - 14</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/673">часть 15</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/681">часть 16</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/712">часть 17</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/735">часть 18</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/748">часть 19</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/752">часть 20</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/760">часть 21</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/801">часть 22</a>.</p>
<p>Настало утро. И я жива. Это радует. По крайней мере,  меня.  Обещаю  беречь себя,  экономить силы и соблюдать технику безопасности. То есть не пить. ;)  Вода во время перехода, а особенно восхождении – сердечный враг. Воздержание – сердечный друг :)</p>
<p>Выхожу на маршрут рано поутру, пока еще солнце не раскочегарилось.  Путь лежит через  гору Туркул. Высоковата – как после  моих  ночных  сердечных дел ;) Ну так мы ее траверснем.  Имею полное право – в прошлом году   шла через вершину.  Но до траверса  нужно еще докарабкаться… А тут тропочка такая зазывная, у самого подножья… И мыслишка такая предательская, мол, это же еще легче…  Головенка-то   после ночного испуга не  в обычном режиме работает. В ждущем… ;)</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17581" title="136"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17581&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="300" id="IFid15" class="ImageFrame_none" alt="136"/></a></div>
<p><small>* Озеро Несамовыте, которое сделало меня несамовытой…</small></p>
<p>Тропка какая-то нервная… то появится, то  смажется… Ну-ка, сообрази повернуть назад и топать по человеческой! Как бы не так…</p>
<p>Возвращаться не хотелось… Как-нибудь…</p>
<p>Самый верный путь в никуда…</p>
<p>Туркул   плавно перерастал в  какую-то горку, которая (уже потом, через несколько дней,  я отыскала ее на карте ) не имеет   даже  названия. Метров 1700-1800 будет… И я как-то незаметно для себя стала  на нее взбираться.  Мне показалось, что это легче, чем  возвращаться… Меня ничуть не смутило, что на макушку  безымянной  не вело ни одной тропы…</p>
<p>На первый взгляд подъем  казался реальным – по уступчикам, по торчащим из земли камешкам…   Тем более, что я  уже, вроде бы,   одолела полпути на вершину. Эх ма!  Еще чуть-чуть…</p>
<p>На следующий день до меня дошло, каким безумным был мой поступок – не имея соответствующего   снаряжения, никаких  особых навыков  лазания, с 20-килограммовым  рюкзаком за плечами  попереться в гору, прокладывая на вершину собственную тропу…</p>
<p>Не знаю, может, это   от жары  в голове клеммы оплавились, но факт остается фактом – я  очнулась на середине горы, откуда путь вверх   был отрезан. Просто не было  ни одного уступчика, за который можно было взяться, ни одного камня, на который можно опереть  ступню. «Что ж, - скомандовала я  сама себе, -  раз такое дело – спускайся!». Ха-ха…</p>
<p>Постфактум  я вспомнила слова, прочитанные на каком-то туристском сайте. «Помните, спуск – технически более сложен, чем подъем!».  Если б я это запомнила…</p>
<p>Я ухватилась за какой-то уступ и  поставила левую   ногу  на камень… который  оказался «живым»,  поехал… В это время   стала соскальзывать правая нога. Я перехватила руками и почувствовала, как зашатался уступ, за который взялась…  За что не бралась, куда не ставила ногу, все убегало из-под рук и ног… Внизу виднелись острые  камни. Высота была такой, что  шансов почти не оставляла. Камни,  выскользнувшие из-под моих ступней летели без остановки, с  ускорением,  и с грохотом падали вниз… Я представила себе окровавленный мешок с костями у подножья безымянной высоты…</p>
<p>У нее был реальный шанс получить название. Журналстка, погибшая при исполнении… Красивенько…</p>
<p>И главное – это уже второй случай! Первый  подобный случился со мной в позапрошлом году, но тогда я  была с двумя поляками, один из которых  не дал мне разбиться. Теперь я одна…</p>
<p>Я не могла   сделать ни единого шага… Я чувствовала, что сползаю…</p>
<p>Все это чушь, что люди в такие минуты вспоминают   разную сентиментальную чепуху, что  в голове проносятся  кадры всей жизни… Они проносятся только в кино. А в реале, ты тупо смотришь вниз и думаешь: «Это капец». Больше ничего. Только: «Это капец». И еще совершенно дурацкая мысль: такие записи пропадут, такие  кадры!..</p>
<p>Ну да. Вместе с автором.</p>
<p>Маленькая точка на огромной горе… Вот сейчас  будет  многоточие – скатываясь, прочерчу  его своей  пятой точкой… Потом все быстрее, быстрее и – клякса… И начисто ничего не перепишешь… Я представила себя у подножья в виде кляксы… Мне не понравилось…<br />
 Это очень странно, но  именно в такие  минуты ко мне всегда приходит трезвая мысль. Никогда не бывает паники. Я не трачу энергию   на то, чтобы ругать себя или сожалеть о содеянном.   Даже мысль о неизбежном  падении долго не удерживаю в себе. Выбрасываю ее из своего сознания как ненужный хлам,  оставляя  место для других,   конструктивных. В голове всплывает эпизод. Я прочла  о нем перед самым отъездом. Книга называлась  «Уроки выживания». Я привожу его здесь полностью,  чтоб он зафиксировался в вашей памяти, как тогда зафиксировался в моей. И в случае чего…<br />
Дай Бог, чтобы не пригодилось…</p>
<p><i>«В октябре 1998 года 23-летний французский пастух по имени Кристиан Раймон пас свое стадо в горах  на высоте более 2000 метров.  Пытаясь спасти двух  отбившихся от стада овец, он скатился с крутого, поросшего травой склона. Понимая, что ему грозит опасность, Кристиан  по мобильному телефону успел позвонить в альпийскую службу спасения. Но только соединился с оператором, как связь прервалась, и Раймон, выронив телефон, заскользил ниже,  к обрыву. Он едва успел схватиться за выступ скалы и траву  у самого края пропасти. По счастью телефон покатился вслед за ним и оказался прямо у его лица. Он сообразил, что может снова позвонить в службу спасения,  – носом нажав на кнопку повторного набора номера.<br />
Сначала оператор не хотел верить ему. Но Раймон стал отчаянно кричать, что ему необходим вертолет.<br />
Спасли его через 17 минут. «Я бы продержался еще пару минут, но не дольше. У меня начали уставать руки, - рассказывал он. – Конечно, мне просто повезло, ведь далеко не везде, особенно в горах, работают мобильные телефоны!»</i></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17583" title="137"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17583&amp;g2_serialNumber=1" width="284" height="344" id="IFid16" class="ImageFrame_none" alt="137"/></a></div>
<p><small>* Вот здесь    вычитала…</small></p>
<p>Меня   очень впечатлил этот эпизод. Но перечитывая его сейчас, я  обратила внимание на следующие за ним строки. «Кто знает, может быть, однажды и ты окажешься в подобной ситуации, - пишет автор сборника.-  Хватит  ли у тебя самообладания и сообразительности, чтобы выпутаться из беды? Давай проверим, а?»</p>
<p>;)  Нужно было сказать: «Типун тебе на язык!!!»  ;)</p>
<p>Накаркал.</p>
<p><i><strong>(продолжение следует)</strong></i></p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/466508118" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/801/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/801</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>Закрытие сезона 2008 ФАиС г. Киева</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/449999640/709</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/709#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 25 Nov 2008 18:00:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sundra</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Альпинизм]]></category>

		<category><![CDATA[Новости]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=709</guid>
		<description><![CDATA[Источник: Клуб &#8220;Вертикаль&#8221;, Сергей Недосеков.Календарь предстоящих мероприятий, Вы всегда сможете посмотреть на нашем сайте.
Друзья, товарищи, дамы и господа! Прошел еще один год - 2008. Этот год был високосным и, к сожалению, не обошлось без печальных потерь. Но, с другой стороны, мы снова начали выезжать дальше, чем родной Кавказ. Азия перестает быть прерогативой мастеров, а мы [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/end-of-season-2008.jpg" title="end-of-season-2008.jpg" /><p><strong>Источник:</strong> <a href="http://vertical.kiev.ua/index.php?option=com_content&#038;task=view&#038;id=270&#038;Itemid=85">Клуб &#8220;Вертикаль&#8221;</a>, Сергей Недосеков.<br />Календарь предстоящих мероприятий, Вы всегда сможете посмотреть <a href="http://traverse-team.info/kalendar">на нашем сайте</a>.</p>
<p>Друзья, товарищи, дамы и господа! Прошел еще один год - 2008. Этот год был високосным и, к сожалению, не обошлось без печальных потерь. Но, с другой стороны, мы снова начали выезжать дальше, чем родной Кавказ. Азия перестает быть прерогативой мастеров, а мы взрослеем.</p>
<p>В этом году киевляне сходили на пик Хан-Тенгри под руководством Юрия Черевко, Павел Киричек и Андрей Чепига совершили восхождение на пик Е.Корженевской и пик Коммунизма. Также Андрей Чепига сделал выезд в горы Грузии. Кроме этого наши ребята и девушки съездили на Северный Тянь-Шань в район Алла-Арча - есть что рассказать и показать. А еще к нам в гости приезжает один из сильнейших альпинистов современности – Денис Урубко, который расскажет про свои восхождения, казахский альпинизм, покажет фильмы и слайды.</p>
<p>Естественно будет фуршет, что выпить и что закусить! Приглашаем вас 29 ноября, в субботу, на 18.00. <b>Адрес изменился</b> (обновление от 25.11.2008): Киев, ул. Львовская, 25, территория гимназии восточных языков №1 (350 метров от метро Житомирская). <a href="http://traverse-team.info/wp-content/uploads/2008/11/vecher.jpg"><b>Посмотреть на карте</b></a>.</p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/449999640" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/709/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/709</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>11 днів майже в раю, або зовсім не скелелазна розповідь про скелелазів. Частина 2: Втратити, щоб знайти</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/462959044/781</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/781#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 23 Nov 2008 16:46:46 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Lacena</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>

		<category><![CDATA[Крым]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=781</guid>
		<description><![CDATA[Автор: Олена Зайцева (Lacena)
Фотографії: Олени Зайцевої (Lacena) і Богдана Тарасенко. Всі фотографії розміщені на PhotoFile.
Серія: частина 1, частина 2.
Довідка: вважається, що дія психоделіків – це відключення фільтрів, які блокують сигнали, кваліфіковані «нормальною» свідомістю як непотрібні. Під впливом таких речовин людина здатна приписувати собі позалюдські якості («я можу лазити по стінах!»), схильна до ілюзій та галюцинацій.
Вона [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/11days.jpg" title="11days.jpg" /><p><strong>Автор:</strong> Олена Зайцева (<a href="/about/userinfo_lacena">Lacena</a>)<br />
<strong>Фотографії:</strong> Олени Зайцевої (<a href="/about/userinfo_lacena">Lacena</a>) і Богдана Тарасенко. Всі фотографії розміщені <a href="http://photofile.com.ua/users/lacaena/3550217/all/">на PhotoFile</a>.<br />
<strong>Серія:</strong> <a href="http://traverse-team.info/archives/102">частина 1</a>, <a href="http://traverse-team.info/archives/781">частина 2</a>.</p>
<p><i>Довідка: вважається, що дія психоделіків – це відключення фільтрів, які блокують сигнали, кваліфіковані «нормальною» свідомістю як непотрібні. Під впливом таких речовин людина здатна приписувати собі позалюдські якості («я можу лазити по стінах!»), схильна до ілюзій та галюцинацій.</i></p>
<p>Вона репетувала так, що мені раптом згадалося непросте розбишацьке дитинство і жорстока для «неколективної» дитини радянська дійсність. Що сталось? Виявляється, ми поставили свої «сумки» на лавки автовокзалу, тому людям ніде сидіти. Самі люди, у кількості не більше шести-семи, теж перелякано дивилися на неї з напівпустої сусідньої групи лавок. Навіть водії маршруток почали майже зі співчуттям коситися у нашу сторону. Прибиральниця не вгамовувалася: «забеееерите сумки, я сказала!!»</p>
<p>:)</p>
<p>Підлога під лавками була така брудна, що ні в кого й думки б не виникло туди щось поставити. Ми не здавалися. Врешті, може цей аргумент, а може те, що просто не було більше що сказати, змусили нашу псевдо-захисницю порядку змиритися з ситуацією.</p>
<p>Так нас зустрів Сімеїз.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17505" title="01"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17505&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="265" id="IFid42" class="ImageFrame_none" alt="01"/></a></div>
<p>Між тим, все було зовсім непогано. У Сімеїзі, як і у багатьох куточках Криму, любителям подорожувати приходить, мабуть, одна думка – як так сталося, що ми шукаємо красот і таємниць десь у закордонах, коли у нас все під боком!? Дорогою неодмінно зупиняєшся щоб пірнути в аромат бузку біля покинутого татарського палацу, проводжаєш поглядом напівзруйновані білі постаті грецьких олімпійців у парку, задивляєшся на Діву… (до-речі на Діві є пречудовий траверс над водою, який треба буде неодмінно спробувати). Для чого тобі взагалі якась Турція? :)</p>
<p>А тим часом, з дев&#8217;яти людей у нас сформувалося аж три розвідувальні групи, які рушили на пошуки житла. Обраний (не без бою) варіант, причарував чудовим видом на море з висоти балкончиків, милим рожевим душем з теплою водою і досить помірною ціною – 30 гривень за день. Слимачки були тільки знадвору, та й то у помірній кількості. Ми поселилися.</p>
<h2>Лебідь</h2>
<p>Тільки-но оговтались, а вже всі хочуть на скелі. Таки дало взнаки нереалізоване бажання у Бахчисараї. Звісно, передовий загін майже одразу полетів до Лебедя. Інші постягались з деяким відставанням, по дорозі зустрівши Ярослава - «слабенькі ручки» та магазин «Кошка». Ярик, до речі виглядав досить гламурно у курортному Сімеїзі: з голови до ніг замурзаний попелом з Шаан-каї, з величезним бузковим крашпедом за спиною. Король Реггі:)))</p>
<p>Декілька хвилин і ми біля Крила Лебедя. Навколо – безкрайнє море, приємно лоскоче весняний вітер, очі блищать, серце розтоплене і гаряче.</p>
<p>Як мана: ліземо на перші траси на Крилі: кутова 6а-6б, з екстремальним стартом, долається Бодею, Альонкою, Князем… та ба, навіть мною (з верхньою; не кидайте камінців, мотузку переб’єте!). Дуже страшно лазити прості траси з нижньою! Складні – ти хоч знаєш за що страждаєш… а прості… Ніхто мене не розуміє:).</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17508" title="02"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17509&amp;g2_serialNumber=2" width="266" height="400" id="IFid43" class="ImageFrame_none" alt="02"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17511" title="03"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17512&amp;g2_serialNumber=2" width="266" height="400" id="IFid44" class="ImageFrame_none" alt="03"/></a></div>
<p>&#8230;</p>
<p>Дні у Сімеїзі з’єднуються у суцільний потік скелелазіння і думок про скелелазіння. Навіть коли зовсім немає сил, хочеться лише лежати на великих валунах біля води і плавитись під вже досить гаряче сонце (а деяким – плавати у холоднючій воді). Йти кудись від скель все одно не хочеться. Нехай просто бути поряд з морем і Лебедем, чути шепіт хвиль, плескіт нудистів, далекі зойки чайок… відчувати себе вільним. Вільним і щасливим. … Так і полежали якось по обіді, що слід від футболки залишився чіткою лінією засмаги на руках аж до жовтня:).</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17514" title="04"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17514&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="300" id="IFid45" class="ImageFrame_none" alt="04"/></a></div>
<h2>Алупка</h2>
<p>Світ, він маленький. Особливо для людей з любов’ю до пригод. У Криму в травні можна зустріти купу знайомих зі Львова, які вас радісно запросять у найцікавіші місця півострова. Найцікавіші для скелелазів, звичайно.</p>
<p>Так от лежимо ми якось біля Лебедя, плавимось. І тут Бодя пропонує: а давай рванемо у Ласпі, до львів’ян: по каменюкам лазити! Що? А хіба складно – тут же все поряд! Заскакуємо у якусь маршрутку (як виявилось не зовсім ту, що треба), висаджуємося десь перед поворотом на Алупку і довгим-довгим заплутаним серпантином ідемо до Воронцовського палацу.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17516" title="05"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17517&amp;g2_serialNumber=2" width="420" height="293" id="IFid46" class="ImageFrame_none" alt="05"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17519" title="06"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17520&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="301" id="IFid47" class="ImageFrame_none" alt="06"/></a></div>
<p>А там – повно болдерів! Певно пан Воронцов теж був латентним скелелазом-валунщиком (від «львівського» - валуни – великі каменюки). По всьому парку і берегу розкидані потенційні «задачки», які вирішуються за допомогою крашпедів, скельників та магнезії. От так собі і лазиться  - серед історичних і природних красот, поряд з львів’янами, туристами і морем.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17522" title="07"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17523&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="265" id="IFid48" class="ImageFrame_none" alt="07"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17525" title="08"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17526&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="269" id="IFid49" class="ImageFrame_none" alt="08"/></a></div>
<p></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17528" title="09"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17529&amp;g2_serialNumber=2" width="274" height="400" id="IFid50" class="ImageFrame_none" alt="09"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17531" title="10"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17532&amp;g2_serialNumber=2" width="266" height="400" id="IFid51" class="ImageFrame_none" alt="10"/></a></div>
<p></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17575" title="11"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17576&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="268" id="IFid52" class="ImageFrame_none" alt="11"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17578" title="12"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17579&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="265" id="IFid53" class="ImageFrame_none" alt="12"/></a></div>
<p>А ввечері – пісні під гітару, футбол та спустошені пакетики з сухариками у Сімеїзі. Бодя як нелегальний емігрант на балконі вночі та, як легка ностальгія за дитинством -  художня гімнастика по телевізору - вранці.</p>
<h2>Кішка</h2>
<p>Таємничими анімістичними (чи ба зоолатричними) спалахами нашого язичницького минулого стали, мабуть, назви скель у Криму: Ведмідь-гора, Лебідь, Кішка. Чітко вимальовуючись на обрії, змушують вони шукати знайомі форми, як шукаємо, часом, у хмарах. І зазвичай знаходимо. І Кішку знайшли (зовсім поряд з Лебедем).</p>
<p>І полізли.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17540" title="13"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17540&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="265" id="IFid54" class="ImageFrame_none" alt="13"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17542" title="14"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17543&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="266" id="IFid55" class="ImageFrame_none" alt="14"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17545" title="15"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17546&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="266" id="IFid56" class="ImageFrame_none" alt="15"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17548" title="16"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17549&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="266" id="IFid57" class="ImageFrame_none" alt="16"/></a></div>
<p>Траси виявилися цікавими і нестандартними, як за назвами («Не влезай – убъет», «Голубые ели», «Голубые пили»), так і технічно. Дуже гарні види відкриваються. Дуже приємний на дотик камінь. А ще не дуже великий вітер (у порівнянні з Лебедем) і більше маленьких тваринок:)</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17551" title="17"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17551&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="302" id="IFid58" class="ImageFrame_none" alt="17"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17553" title="18"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17553&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="265" id="IFid59" class="ImageFrame_none" alt="18"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17555" title="19"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17556&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="266" id="IFid60" class="ImageFrame_none" alt="19"/></a></div>
<p>Загалом, як на мене, Сімеїз займає перше місце у поєднанні задоволень від моря і скель, у наявності вибору оселі, у великій кількості магазинчиків, у можливості добратися до інших скелелазних районів. А ще він трохи схожий на випадково зруйноване стародавнє римське місто серед скель, забудоване татарськими палацами та будиночками місцевих олігархів. А якщо погуляти по місту вночі, особливо піднятися на вершечок Діви наодинці, вимальовуючи ліхтариком чудернацькі фігури на стінах навколо і здригаючись від плескоту хвиль у темряві за спиною, можна звикнути говорити не лише з собою, а й з самим містом. Таки були в нас предки анімісти.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17558" title="20"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17559&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="279" id="IFid61" class="ImageFrame_none" alt="20"/></a></div>
<h2>Червоний Камінь</h2>
<p>«Неколективність» дитинства не може зникнути без сліду. Втомлена неписаними правилами спільного існування з десятком по-іншому налаштованих людей, а також трасами категорій 6а-6б, на н-ний день тікаю на КК.</p>
<p>Чудова ідея:)</p>
<p>На Камені життя вирує як воронка скелелазного урагану: ентузіазм, боротьба і рішучість з кожного намету пнуться на стіни. Людей багато, проте щастя (трас:) вистачає всім. Приємні зустрічі та знайомства. Кияни, харків’яни, сімферопольці, львів&#8217;яни – майже всі свої, майже всі готові прийняти одинокого подорожуючого без намету та мотузки. Знайомлюсь зі злючим та безкомпромісним інтерактивним опонентом по форуму. «Опонент» виявляється пречудовою людиною, яка пропонує допомогу і підтримку:)</p>
<p>Погода чудова, можна просто гуляти по навколишньому лісу, який зараз, у травні, ще яскраво зелений, слухати шум прохолодних струмків, ганятися за ящірками та білками. А з вершини Каменя видно півморя, півплоскогір’я і Ведмідь-гору. Тут можна пречудово поснідати:). Кісточки та камінці кидати вниз суворо (дуже) забороняється! Бо там – скелелази.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17561" title="21"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17562&amp;g2_serialNumber=2" width="265" height="400" id="IFid62" class="ImageFrame_none" alt="21"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17564" title="22"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17565&amp;g2_serialNumber=2" width="274" height="400" id="IFid63" class="ImageFrame_none" alt="22"/></a></div>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17567" title="23"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17568&amp;g2_serialNumber=2" width="266" height="400" id="IFid64" class="ImageFrame_none" alt="23"/></a></div>
<p>Крим інший у кожну пору. У травні він ласкавий і зелений, вже теплий, та ще не пекучий. Привабливий час для лазання з ранку до ночі. На Камені - безліч трас різних типів та складностей. Безліч приємних людей. Ненормоване щастя.</p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17570" title="24"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17570&amp;g2_serialNumber=1" width="400" height="299" id="IFid65" class="ImageFrame_none" alt="24"/></a></div>
<p>А травневі свята – нормовані. Пора додому… і так не хочеться. Розгублена, їду у робочий, метушливий, серйозний і насуплений Київ.</p>
<p>…Їду, щоб наступного ж дня несподівано для себе змінити плани і купити квитки ще на декілька днів щастя – я відправляюсь на Ільяс Кая!</p>
<h2>Терміни</h2>
<p><b>Ільяс Кая</b> - мальовничий скелелазний район біля Ласпі<br />
<b>Траси</b> - скельні маршрути висотою, зазвичай, 15-30 метрів, лізуться з мотузкою. Категорії трас бувають від 4 до 9, середньої складності - 6а-6б<br />
<b>КК</b> - скеля Красний Камінь (Червоний Камінь) біля Краснокам&#8217;янки і Гурзуфу<br />
<b>Діва</b> - скеля у морі близ Сімеїзу<br />
<b>Болдери, болдерінги, боулдерінги, &#8220;задачки&#8221;</b> - короткі скелелазні траси (до 4-х метрів)<br />
<b>Крашпед - мат:)</b>, який використовується як сраховка для лазання болдерів<br />
<b>Скельники, скельні туфлі</b> - спеціальне скелелазне взуття<br />
<b>Магнезія</b> - білий порошок для долоней (щоб не пітніли і не зісковзували)<br />
<b>Верхня/нижня (страховка)</b> - спосіб страховки із закріаленням мотузки зверху чи (поступово) знизу<br />
<b>Шаан-кая</b> - скеля недалеко від Алупки, ліс біля неї сильно вигорів минулого року<br />
<b>Ярослав - «слабенькі ручки»</b> &mdash; классний скелелаз, відомий своїм висловом, що не міг щось пролізти, бо в нього нібито слабкі руки:)</p>
<p><b><i>Далі буде…</i></b></p>
<div class="wpg2tag-image"><a href="http://traverse-team.info/114?g2_itemId=17572" title="25"><img src="http://traverse-team.info/g2/main.php?g2_view=core.DownloadItem&amp;g2_itemId=17573&amp;g2_serialNumber=2" width="400" height="208" id="IFid66" class="ImageFrame_none" alt="25"/></a></div>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/462959044" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/781/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/781</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>Семинар по лавинной безопасности</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/461109445/773</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/773#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 21 Nov 2008 20:00:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sundra</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Альпинизм]]></category>

		<category><![CDATA[Лыжи]]></category>

		<category><![CDATA[Новости]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=773</guid>
		<description><![CDATA[Источник: Adrenaline.In.Ua
Календарь предстоящих мероприятий, Вы всегда сможете посмотреть на нашем сайте.
В понедельник, 24.11.2008, в 19:00 состоится семинар по лавинной безопасности. Семинар проводит ИГОРЬ КОМАРОВ, ведущий инженер и руководитель группы снеголавинного слежения Эльбрусского военизированного противолавинного отряда &#8212; базового подразделения Росгидромета, лавинщик с двадцатипятилетним стажем.
Приглашаются все желающие. Стоимость участия 60 гривен. Семинар будет проходить в Выставочном центре [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/avalanches.jpg" title="avalanches.jpg" /><p><strong>Источник:</strong> <a href="http://adrenaline.in.ua/content/view/1581/40/">Adrenaline.In.Ua</a><br />
Календарь предстоящих мероприятий, Вы всегда сможете посмотреть <a href="http://traverse-team.info/kalendar">на нашем сайте</a>.</p>
<p>В <b>понедельник, 24.11.2008, в 19:00</b> состоится семинар по лавинной безопасности. Семинар проводит ИГОРЬ КОМАРОВ, ведущий инженер и руководитель группы снеголавинного слежения Эльбрусского военизированного противолавинного отряда &mdash; базового подразделения Росгидромета, лавинщик с двадцатипятилетним стажем.</p>
<p>Приглашаются все желающие. Стоимость участия 60 гривен. Семинар будет проходить в <a href="http://www.expoplaza.kiev.ua/index.php?j=u&#038;ide=9">Выставочном центре КиевЭкспоПлаза</a> (Киев, ул. Салютная, 2-Б), 1 павильон, зал №3.</p>
<p><b>Статьи в тему:</b> <a href="http://www.rasc.ru/freeride-avalanche.shtml">&#8220;Лавинная безопасность / сезон 2006-2007&#8243;</a>, <a href="http://adrenaline.in.ua/content/view/1581/40/">&#8220;Как перезимовать лето?&#8221;</a>.</p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/461109445" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/773/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/773</feedburner:origLink></item>
		<item>
		<title>Финал Кубка Украины по скалолазанью</title>
		<link>http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~3/461084604/763</link>
		<comments>http://traverse-team.info/archives/763#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 21 Nov 2008 19:29:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator>sundra</dc:creator>
		
		<category><![CDATA[Новости]]></category>

		<category><![CDATA[Скалолазанье]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://traverse-team.info/?p=763</guid>
		<description><![CDATA[Источник: ExtremeUA.com
Календарь предстоящих мероприятий, Вы всегда сможете посмотреть на нашем сайте.
С 26 по 30 ноября в Киеве на скалолазном тренажере в НАУ пройдет Финал Кубка Украины в трех видах: сложность, скорость, боулдеринг.
По положению этого года к 1/4 финала Кубка Украины допускаются:
&#8212; спортсмены которые занимали в одном из Кубков Украины с 1 по 15 места;
&#8212; участники [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<img class="wpi_img_left" src="http://traverse-team.info/wp-content/plugins/wp-post-icon/img/stend-nau2.jpg" title="stend-nau2.jpg" /><p><strong>Источник:</strong> <a href="http://www.extremeua.com/rus/news/1510">ExtremeUA.com</a><br />
Календарь предстоящих мероприятий, Вы всегда сможете посмотреть <a href="http://traverse-team.info/kalendar">на нашем сайте</a>.</p>
<p>С 26 по 30 ноября в Киеве <a href="http://vertical.kiev.ua/index.php?option=com_content&#038;task=view&#038;id=19&#038;Itemid=45">на скалолазном тренажере в НАУ</a> пройдет Финал Кубка Украины в трех видах: сложность, скорость, боулдеринг.</p>
<p>По положению этого года к 1/4 финала Кубка Украины допускаются:<br />
&mdash; спортсмены которые занимали в одном из Кубков Украины с 1 по 15 места;<br />
&mdash; участники Чемпионата Украины;<br />
&mdash; участники международных стартов.</p>
<p>Все остальные желающее допускаются через OPEN. OPEN проводится только в 2-х видах: сложность и боулдеринг.</p>
<h2>Регламент соревнований</h2>
<h3>26.11.2008 (среда)</h3>
<p>День приезда, мандатная комиссия.<br />
<b>18:00</b> – OPEN сложное лазание мужчины, женщины; боулдеринг мужчины, женщины<br />
(из OPEN первые 10 человек в мужском и женском зачете в каждом виде проходят в 1/4 финала)</p>
<h3>27.11.2008 (четверг)</h3>
<p><b>16:30</b> - парад открытия соревнований<br />
<b>17:00</b> - закрытие накопителя 1/4-сложное лазание мужчины, боулдеринг женщины<br />
<b>17:30</b> - старт</p>
<h3>28.11.2008 (пятница)</h3>
<p><b>17:00</b> - закрытие накопителя 1/4-сложное лазание женщины, 1/4- боулдеринг мужчины<br />
<b>17:30</b> - старт</p>
<h3>29.11.2008 (суббота)</h3>
<p><b>09:00</b> - закрытие накопителя 1/2-боулдеринг мужчины, 1/2 -сложное лазание женщины<br />
<b>09:30</b> – старт<br />
<b>14:30</b> - скорость мужчины, женщины<br />
<b>15:00</b> - старт<br />
<b>18:00</b> - закрытие накопителя финала боулдеринг мужчины, сложное лазание женщины<br />
<b>18:30</b> - старт</p>
<h3>30.11.2008 (воскресенье)</h3>
<p><b>8:30</b> - закрытие накопителя 1/2 боулдеринг женщины, сложное лазание мужчины<br />
<b>9:00</b> - старт<br />
<b>15:00</b> - закрытие накопителя финала боулдеринг женщины, сложное лазание мужчины<br />
<b>15:30</b> - старт<br />
<b>17:30</b> - парад, закрытие</p>
<p>Регламент соревнований может корректироваться после мандатной комиссии в зависимости от количества участников. Списки спортсменов, которые допускаются сразу к 1/4 финала будут вывешены <a href="http://www.extremeua.com/">на сайте ExtremeUA</a> в ближайшее время.</p>
<img src="http://feeds.feedburner.com/~r/traverse-team/~4/461084604" height="1" width="1"/>]]></content:encoded>
			<wfw:commentRss>http://traverse-team.info/archives/763/feed</wfw:commentRss>
		<feedburner:origLink>http://traverse-team.info/archives/763</feedburner:origLink></item>
	</channel>
</rss>
